сталий

-а, -е.

1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу).

••

Ста́ла рівнова́га фіз. — стійка рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою протилежно спрямованих сил.

2) у знач. ім. ста́ла, -лої, ж., спец. Постійна, незмінна величина серед тих, які змінюються.

3) Який не припиняється, не переривається, триває весь час; безперервний. || Який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.).

4) Розрахований на довгий час, признач. для тривалого функціонування; не тимчасовий. || Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний. || у знач. ім. ста́ле, -лого, с. Те, що відзначається постійністю.

••

Ста́лі ка́дри — постійний склад працівників певної організації, установи, певного підприємства і т. ін.

5) Який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу, посаду, заняття і т. ін.).

6) перен. Твердий, непохитний. || Який надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь. || Остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття і т. ін.).